Версія для друку

Написати листа

10 серпня 2016 року відмічала свій почесний 90-річний ювілей жителька с. Лозуватка Гаврилова Ганна Олександрівна.
Нелегкий, тернистий був її життєвий шлях. Народилась Ганна Олександрівна в Хмельницькій області в сім’ї простих робітників. Рано залишилась без матері, дівчинку виховувала бабуся, бо батько одружився вдруге і дівчинці було нелегко з мачухою жити. Доля не балувала Ганнусю. Приходилося їй доглядати менших дітей в сім’ї бабусі і виконувати різну непосильну домашню роботу, а потім її віддали на заробітки в найми.
Під час війни працювала на військовому заводі ім. Молотова, виготовляла снаряди для фронту, вносила свою часточку в Перемогу над німецькими загарбниками. Дуже важко було дівчинці-підлітку справлятись з такою важкою працею, та вона все витримала. Батько Ганни загинув на фронті, тож після війни дівчинці довелося їхати знову до бабусі в Хмельницьку область, але зустріли її там непривітно. Були важкі часи, у бабусі своїх семеро дітей... Пішла Ганна Олександрівна працювати на будівництво, куди незабаром приїхали представники Криворізького металургійного комбінату – пропонували кращу роботу і життя. Дівчина ризикнула поїхати в далеке, невідоме місто Кривий Ріг і доля пішла їй назустріч.
Тут вона зустріла своє кохання – гарного роботящого парубка Гаврилова Василя, одружилися з ним і разом прожили 65 років. Народили двох синів, з часом переїхали жити в село Лозуватка. Ганна Олександрівна пішла працювати на ферму дояркою.
Зараз у Ганни Олександрівни двоє онуків та четверо правнуків. Тепер, коли вона вже в почесному віці, дуже рада, що Бог дає їй сили і здоров’я жити і самій поратись по господарству. Хорошою помічницею для неї є соціальний робітник Єфімова Ольга Василівна, яка завжди словом і ділом підтримує підопічну.
Версія для друку Написати листа