Версія для друку

Написати листа

Через її серце та душу, через теплі, ласкаві руки пройшли сотні маленьких жителів Новопілля. Ті – хто зараз є золотим фондом села, 40-30-річні його мешканці, адже ця жінка присвятила усе своє трудове життя дітям, пропрацювавши 25 років вихователем дитячого садочка «Снігуронька».
Зовсім юною дівчиною, випускницею Жовтоводського педагогічного училища 1 вересня 1977 року переступила поріг Новопільського дошкільного навчального закладу Наталя Олександрівна Литвиненко. Тендітна, білява, дуже симпатична дівчина, сором’язлива та стримана. Дивлячись на неї, мало хто бачив у цій ніжній дівчині майбутнього метра своєї справи, а саме такою протягом усіх років роботи у садочку запам’яталась вона: дітям – доброю і лагідною, веселою і цікавою; вимогливою і турботливою, справжньою порадницею – батькам; а для колег Наталя Олександрівна завжди була висококваліфікованим педагогом, критичною до себе, людиною, яка не підведе, завжди поділиться своїми вміннями і знаннями, тобто професіоналом з великої букви.
Двісті маленьких новопільців можуть назвати її своєю другою мамою, адже саме стільки малят виховала за час роботи Наталя Олександрівна, дала їм перші знання і перші навички спілкування у колективі, навчила діток одягатися і зав’язувати шнурки на взутті, тримати і олівець, і ручку, а дуже багатьох і ложку, адже в ті часи садочок приймав малюків із півторарічного віку.
Вона, як вихователь, мала рідкісний талант запалювати дитячі серця любов’ю до людей та до навколишнього світу.
За свою благородну працю, за високий професіоналізм, за любов до дітей Наталя Олександрівна відзначена багатьма грамотами та подяками. Проте найбільша для неї нагорода – це вдячність її вихованців та повага односельців.
Будучи успішною та шанованою в праці, Наталя Олександрівна щаслива і в особистому житті. Тут вона зустріла свою долю – Петра Мусійовича Литвиненка. Разом звили сімейне гніздечко. Виховали чудового сина Романа, який разом із своєю дружиною Олександрою подарували бабусі Наталі та дідусю Петру маленьке чудо – онуку Юлію.
А завітали цього разу в гості до подружжя Литвиненків заступник голови Криворізької районної ради Зоя Гнатівна Загородніх, головний спеціаліст відділу райради Таїсія Григорівна Сушко та заві­дуюча ДНЗ Любов Іванівна Рибак, щоб від імені та за дорученням голови Криворізької районної ради Віталія Володимировича Яценка привітати із 95-річчям села та вручити Наталі Олександрівні з нагоди цієї дати подяку і грошову премію за багаторічну добросовісну працю.
Ось такі вони, наші земляки. Ніби прості, звичайні, на перший погляд, люди, а познайомишся ближче – бездонна криниця людяності та любові. Хай щастить їм на теренах життя.


Версія для друку Написати листа