 Версія для друку
 Написати листа
Відлуння пам’ятної події
Нехай ніколи атом не стане смертоносним!
30 років минуло від того дня, коли сталася одна із найстрашніших за своїми наслідками техногенно-екологічна катастрофа – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Незгасаюче лихо планетарного масштабу залишило незагоєну рану на українській землі і в серці її народу. Не вщухає біль, не покидає людей тривога, не згасають спогади, пов’язані із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Щороку 26 квітня, в день, коли зірвався атомний реактор, українці схиляють голови перед усіма, хто пішов тоді в палаючий вогонь, щоб зупинити полум’я смерті, вшановуючи пам’ять тих, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши священний обов`язок, чиє життя обірвав смертоносний атом…
От і цьогоріч, у тридцяту річницю з дня аварії, у великій залі районної ради відбулися районні урочистості з нагоди вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЄС, які зібрали криворізьку громаду, аби вкотре подякувати їм. Захід розпочався з демонстрації документального фільму, безіменний хронік якого зафільмував найжахливіші моменти тодішньої трагедії: стривожений дзвінок диспетчера, який не йняв віри у те, що трапилось, розпач, палаючий реактор та тисячі людей – мужніх вогнеборців, військових, лікарів, будівельників, які боролися із атомною стихією, – під час його перегляду жоден в залі не залишився байдужим…
Слова шани та подяки «чорнобильцям» виголосили у своїх промовах керівники району. Голова райдержадміністрації С.В. Нагайченко, згадуючи події 26 квітня 1986 року, сказав, що тоді сталося страшне лихо, про що ніхто не міг й подумати, – найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Пожежа, яку викликав вибух, тривала декаду й забрала десятки тисяч життів… Звертаючись до ліквідаторів, Сергій Вікторович наголосив на тому, що то була не лише величезна трагедія, а й символ мужності тих людей, які мали врятувати світ від атомної загрози: ризикуючи життям та здоров’ям, ті мужні люди подолали наслідки страшної катастрофи. Кожного року пам’ятної дати згадуються імена тих, хто ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС та розплатився за неї життям. Проходять літа, проте пам'ять про них не згасає. Криворізьким ліквідаторам, присутнім у залі, голова райдержадміністрації побажав міцного здоров’я, успіхів та миру.
Голова районної ради В.В. Яценко від імені депутатського корпусу та себе особисто також виголосив слова щирої пошани всім ліквідаторам страшної аварії на ЧАЕС. Віталій Володимирович підкреслив, що їх мужність та достойне виконання професійного обв’язку – приклад для нащадків, що заслуговують лише на вдячність та повагу. Він побажав «чорнобильцям» миру, злагоди, здоров’я та наснаги.
Під оплески присутніх С.В. Нагайченко та В.В. Яценко вручили Пам’ятний знак до 30-ї роковини аварії на Чорнобильській АЕЄ В.І. Лісовому – голові громадської організації «Союз Чорнобиль України в Криворізькому районі».
За мужність та активну громадську позицію, високий професіоналізм при ліквідації Чорнобильської катастрофи Грамоту голови райдержадміністрації, голови районної ради та грошову допомогу отримали учасники ліквідації наслідків аварії та потерпілі на ЧАЕС 1 категорії Г.З. Ривкін – заступник голови громадської організації «Союз Чорнобиль України в Криворізькому районі», В.М. Косяк, Ю.І. Білий, І.Л. Касянчук, О.С. Кондратчук, М.В. Пресс, В.Г. Валендер, А.В. Тимохін, Л.Г. Хоменко, А.В. Фьодоров, О.С. Грякало; а також працівники району учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС М.Ф. Кунтарас, В.І. Касянчук та В.М. Горбачук.
На районних урочистостях також були присутні жінки, в яких Чорнобильська трагедія забрала життя дорогих для них людей – їх чоловіків. Тож Подяки та квіти від голови райдержадміністрації та голови районної ради отримали дружини померлих учасників ліквідації аварії на ЧАЕС В.М. Антоненко, В.К. Боброва, Л.І. Вовк, Т.М. Іголкіна, В.О. Костіна та Г.Д. Моторна – їх зал вшановував шанобливими оплесками стоячи.
За жінок і дітей, за безстрашне покоління справжніх і мужніх чоловіків, які своїм життям зупинили глобальний і винищувальний чорнобильський смерч, було оголошено хвилину мовчання.
Чорнобильський біль, скорбота і незгасима біда України озиватиметься ще не один десяток років у споминах і відгуках землі, що нині називається «зоною», відбиватиметься на здоров’ї дітей, виглядатиме зі старих фотографій ліквідаторів, що пішли у вічність… Головне – винести урок, не дозволяючи легковажності у ставленні, та ніколи не пустити більше чорного лиха на свою землю.
Ольга Козаренко. Фото Людмили Горбунової.
Версія для друку
Написати листа
|