www.kriv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криворізський район >> Новини
Тих днів не змовкне слава
Версія для друку Написати листа

Час невблаганно лине в історію, залишаючи нам на згадку події далекого минулого. Вже стала історією війна 1939-1945 років. Герої тих вогняних років майже всі відійшли в літопис часу.
22 вересня – День партизанської слави. На великий жаль, до сьогоднішнього часу дожило дуже мало людей, які пережили ті жахливі події.
У селі Романівка Широківської сільської ради живе учасник партизанського руху 1943-1944 років Борис Олексійович Єрмізін. У 1943 році через рудник Суха Балка міста Кривого Рогу проходила лінія фронту. Фашисти окупували місто і нещадно грабували населення, знущалися над літніми людьми, всю молодь силою вивозили до Німеччини. Дісталося від фашистів і рідній школі № 36, де Борис Олексійович навчався зі своїми друзями-однолітками. Все це відбувалося на очах у хлопчиків, і лють до ворога закипала у серці.
Мешканці селища організували збройний загін самооборони. Юний Борис був провідником у загоні. Разом з друзями ходили у розвідку та носили боєприпаси, різали з’єднувальні шланги на составах потягів, які відправляли до Німеччини з рудою, добутою у шахтах Криворіжжя, знімали запчастини з вентиляторів, щоб фашисти не запускали до роботи шахти. Командування підрозділу, де був партизаном Борис Олексійович, нагородило юного бійця медаллю.
У лютому 1944 року, розповідає Борис Олексійович, його арештували поліцаї та в кайданках, як партизана, відправили у жандармерію на станцію Вечірній Кут. Там дуже били і згодом відправили у табір для полонених, а через деякий час погнали до Німеччини. Дорогою Борису Олексійовичу пощастило втекти.
У перших же боях Б.О. Єрмізіна було тяжко поранено і відправлено в медсанбат, який піддався бомбардуванню, внаслідок чого його вважали загиблим. І тільки в 1996 році на комісії у справах колишніх партизан при президії Верховної Ради України йому був виданий партизанський квиток за № 14684. Після війни завдяки своїм здібностям Борис Олексійович закінчив школу та отримав вищу освіту. Працював викладачем в автотранспортному технікумі міста Кривого Рогу.
Борис Олексійович – людина активної життєвої позиції, бере участь у вихованні підростаючого покоління, частий гість у Широківській школі та навчальних закладах міста Кривого Рогу. На зустрічах з молоддю ділиться спогадами про події Другої світової війни. До сьогоднішнього часу займається бджолярством.
З нагоди Дня партизанської слави та напередодні Дня ветерана нашого шанованого партизана приїхали привітати голова Криворізької районної ради В.В. Яценко, заступник голови райради З.Г. Загородніх, помічник народного депутата Д.Ю. Шпенова Н.М. Зарайська, голова районної організації ветеранів Г.І. Берегова, Широківський сільський голова М.М. Соляник.
Нам назустріч вийшов увінчаний медалями та орденами з ціпочком у руці тяжкою ходою з ознакою довго прожитих років Борис Олексійович. Віталій Володимирович вручив вітальну листівку заслуженому ветерану, Неля Миколаївна передала від Дмитра Шпенова квіти та грошову винагороду, голова ради ветеранів привітала дарунком, а учасники гурту Широківського СБК власними руками виготовили подарунок для ветерана.
Всі гості тепло привітали Бориса Олексійовича та сфотографувалися на згадку, побажали дожити до столітнього ювілею при здоров’ї та пам’яті, якою він вражає і на цей час. У розповідях про минуле наш партизан згадує усіх поіменно. Чудово! Так тримати, дорогий наш Борисе Олексійовичу!







Любов Уласюк, голова
Широківської первинної
організації ветеранів.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор